Я ляжу в землю й ґрунтом загорнуся
Що не помре, те, кажуть, не зросте
Зерном озимим на весну молюся
Моє кохання, грішне і святе
Скує земля в тюрму у плоті й дусі
Ще й сніг хурделить і мороз гуде
Я вірю, що воскресну, відроджуся
Й моє кохання, грішне і святе
Усім на подив з мертвих брил проб’юся
Не я один, все квітне і цвіте
Весна іде, з весною звеселюся
Й моє кохання, грішне і святе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2017
автор: Олександр МкКола-вич