Дивіться на робота марки «Ірина»:
Програма насичена, якість відмінна.
Крок вліво, крок вправо і розмах руками
Від хати до хати, від брами до брами.
Вже кроки сталеві вгинають алеї,
Лунають у закутках в ріднім музеї.
З роботи додому щовечір, щоднини, -
Дивіться на робота фірми «Ірини».
Продовжимо далі. Натиснем педалі.
Настроїм машинку на довгу зупинку.
Наш робот чекає – трамвая немає.
Десятої швидкості хід набирає.
Горять-випромінюють ілюмінатори,
Машина пірнає в програму «аматори»,
І струми потужні пронизують простір:
Вже робот залізо, червоне від злості...
Залізо повзе опівночі до ліжка,
І сниться залізу суцільна задишка.
Ще подих, ще порух рукою, ногою.
Коли вже наступить програма спокою?
Програма спокою, де розум і міра,
[i]Не марка,
не фірма,
не робот,
[b] а Іра.[/b]
(З першої збірки [b]"Дзеркала".[/b] - Львів:Каменяр,1991)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751559
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 21.09.2017
автор: Сіроманка