Не окрадуть мене
слизькі октави
ані слизькі
наземні артисти
там за небом земним
і сльотавим –
Небо вічне
і чисте
Низькі тумани
осінні амеби
кучно множаться
в душі адама
ніби в медузах
нема потреби
шлях є вгору і прямо
Я віддався на Божу ласку
зрікшись слів випадкових
помолися
на вічную казку
з ласки Божої слово
Некорисливі і незастосовні
(гірні – незастосовні)
це рядки ні для кого
так не пишуть дядьки шановні
і не люблять –
крім Нього
Значить
земність міцна –
противна...
значить
це Ти з хмар плачеш?
любиш осінь як та дитина
і на радощах скачеш?..
А за небом земним
сльотавим –
Небо вічне
і чисте
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович