Спав Миколаїв та думкам не спалось,
Бо за деревами щастя сховалось,
Таке непомітне,сумне та безлике,
Таке чорно-біле й таке невелике.
Вітер осінній нагрянув і згинув,
Щось прошептав цим деревам й покинув,
І полетів у ліси та у луки,
Вільному птаху не треба ті муки,
Може полинув в Одесу, де море,
Там забуваєш про сум і про горе,
Може на схід чи на захід подався,
Може на осінь собі розгулявся
Та полетів,де щасливії села,
Де не воюють і завжди веселі.
22.09.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751694
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2017
автор: Руслана Сапронова