Посіяла пшениченьку, буду доглядати.
Я б до милого пішла - не пускає мати.
- Ой, матусю, ненечко, відпусти, серденько!
Постою я трішки з ним й повернусь швиденько.
Посіяла при дорозі бурячки в рядочку.
А мене чекає милий вже давно в гайочку.
- Ой, матусю, ненечко, відпусти, серденько!
Пожартую трішки з ним й повернусь швиденько.
Посіяла огірочки, нехай підростають.
Я б до милого пішла - знову не пускають.
Ой, матусю, ненечко, відпусти, серденько!
Я на нього подивлюсь й повернусь швиденько.
Ой зійшла вже пшениченька, побачила мати.
Та й до милого мене відпустила з хати.
Ой, матусю, ненечко, не хвилюйсь, серденько!
Як і ти, колись бувало, я прийду раненько.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751742
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2017
автор: Надія Башинська