Знову війна
Старий батько в зажурі стоїть
З перекошеним лицем.
Його син вже в могилі лежить.
Лиш у серці болючий щем.
Сльози капають кап,кап,кап.
Сидить засмучена мати.
Її син уже там,там, там.
І немає вже кого чекати.
Крізь сльози всміхається дівчина-
Через рік вона знову заручена.
Довго ще буде їй снитися,
Той ,з ким хотілось навіки лишитися.
Все забрала жорстока війна.
Потоптала,порвала,розбила.
Україна – знов рана жива.
Її землі велика могила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751743
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 22.09.2017
автор: Наталуня