Не вірте, люди, крикунам

Що  за  шум  у  Афінах  чинився,
і  чому  тут  такий  шум  і  гам?
Арістіду  кричать  із  прокльоном:
“Демократ  він  тепер,  демократ!”

А  чому  тепер  назва  не  в  лад,
якщо  добра  бувала  не  раз
і  як  ходиш  в  простому  хітоні,
навколишній  не  слухаєш  гомін?

Тепер  уже  ніхто  і  не  згадає,
як  проти  персів  воював
і  переміг  у  Марафонській  битві,
боровся  проти  Пілістрата  тиранії.

За  що  його  архонтом  обирали,
тепер  про  все  оте  позабували,
короткою  буває  пам'ять  у  людей
від  часів  давніх  по  цей  день.

Голови  їм  баламутив  Фемістокл,
бо  збільшити  потрібно  флот:
“Треба  підвищити  податки,
щоб  набагато  більше  їх  збирати.”

“Флот  потрібен  справді  дужий  
для  захисту  Афін  потужних,
та  сильне  місто  лиш  тоді,
якщо  у  ньому  люди  міцні!”

Так  Арістід  усім  тоді  казав
і  розорять  людей  не  дозволяв,
їх  для  майбутнього  беріг,
бо  держави  опора  -  із  них.

Фемістоклу  тоді,  крикуну,
повірила  більшість  йому:
проти  Арістіда  голосували
і  остракізму  піддавали.

На  черепках  -  голосування,
про  небажаних  напис  лишають,
якщо  багато  виявиться  черепків,
то  вигнання  на  архонта  чекає.

З  торбиною  до  всіх  він  вийшов,
кидав  хтось  камінь,  чи  прокльон,
а  доньки  плакали  вродливі
і  друзі  сумували  щирі.

Через  три  роки  Ксеркс  з’явився,
від  страху  не  один  під  лаву  забився,
Ксеркс  із  військом  незчисленним,
прибув  неначе  сарана  на  небі.

Злякався  Фемістокл,  сховався  в  храм,
бо  тепер  Ксеркс  тут  може  бути  пан,
щоб  допоміг  Арістід  усім  і  рятував,
гінець  поїхав  той,  що  проклинав.

“Урятуй,  великий  Арістіде,
бо  насуваються  із  Ксерксом  біди
і  Фемістокл  нас  наче  липку  обдер,
а  податки  у  нього  тепер…”

“Арістіде,  прийди!”  Він  прийшов
і  архонта  народ  віднайшов,
Ксеркса  військом  народ  розгромив,
свої  грецькі  міста  захистив.

Додав  архонт  права  громадам,
а  що  не  жадібний  був  пан,
де  треба,  там  майном  ділився,
гніт  податковий  применшав.

Плювалися  тоді  аристократи:
“Хіба  так  можна  учиняти?”
Але  заможна  держава  тоді,
як  заможними  є  трударі!

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752255
20.09.2017.
Віршовано  за  оповіданням  Тараса  Франка
“Арістід  Справедливий”  із  збірки  
“У  мандрівці  століть.”
Фотографія  із  інтернету.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751773
Рубрика: Нарис
дата надходження 22.09.2017
автор: Светлана Борщ