Любов: Вінок білярайських пісень

             Любов
             Вінок  білярайських  
             пісень

                                                                                   Матері  Божій  
                                                                                   присвячується

1

Все  має  свої  границі,
тільки  любов  
не  має
границь.
Стань  над  джерельцем
і,  схилившись  ниць,  —
пий  небо...
зорі
пий  —
з  сердечних  криниць
тільки  любов  —
не  має  границь  ...

І  все  виклика  протисилу
хоча  би  із  сил  одну
дивись  на  Христа
ніби  янгол
Він  є  Всесила...
світло  —  іде
Бог  тебе  пом’янув!
в  любові  нема  протисил:
Бог  
захистив  —  пом’янув...

2

І  ключиці  потягне
як  вільні  крила  —
ніби  все  
в  голубім  небі...

Заплічні  —  спромінять:
все  в  голубім  небі!!
Повір  Божому  вмінню:
Він  воює  за  тебе.
Віддайсь  Божому  вмінню,
бо  не  здоганяєш,
рано  чи  пізно  ти  будеш
у  голубому  небі:
ти  в  Богові  —
Любов  тебе  охороняє...

Любов  —  це  до  світ  сонця...
летить  ранішня  птиця
світ  світла  —  не  спиться...
в  колесі  щастя  —  виблискують  шпиці
любов  Божа  не  лишить...
глибінь  —  й  сонце  в  тиші...

3

Сам  себе  так  не  знаєш,
як  Бог  тебе  знає.
Серце  дав  Богу  —
Бог  захищає...

Любов  все  знає!
Жито.  —
І  —  міру  жита.
Ожити!
І  —  в  світі  жити.

Дух  —  серця  відкриває...
Дух  —  де  просто
і  чисто.
Як  в  дітях.
Рай  у  дітях!
на  руки
беруть  —
й  притискають...
Люблять  в  них  Бога!!
і  того  —  не  знають.

Райськая  птиця
райськую  пісню
вільно
співає!

4

Райськую  пісню  співатиму.
Ви?
як  ви  чуватимете?
Оживатимете.  —
Вік  мете.

не  їж,  пташко,  тяжкі
ягоди
пий
від  сонячних
спілих  суниць
і  схилившись  ниць  —
пий  небо
свята  любов!  —  не  знає  границь
як  помоливсь
Любов  захищає
Бог  тепер  як  колись
любов  не  минає
в  вічність  сколінився
і  помолись...

вічність  все  знає

Бог-Пантократор
сіє  в  сей  час
щастя  —  моління
щастя  —  цвітіння
всюю  розквітлість  —
все  в  Божому  світлі!
для  нас
для  всіх  —
нас!

5

По  землі  я
ногами  ходжу,
а  думкою  —
від  Бога  не  відходжу
і  в  серці  —  меду  в  щільниках!..
ах!  
хіба  я
відгороджуюсь?..

несу
у  лоно  Боже...
Поможе  Бог!  —
любов’ю  й  допоможе...
Й  мимо  нелюблячих
координаторів  —
до  світлих  Резонаторів!!

6

як?  —  щоб  я  без  Художників?!
купа
купа
купа  —
звірів:
купа
купище  —  безбожників
купляють
сірі
сірі  —
сірість:  без  Слова,
що  подає  слова
по  вірі!!
Маловіри...  бо
«...подає  слова  по  вірі,
Хто  саму  віру  
подає».
т  е    —  є?

любов’ю  тільки  є!  —
з  Ним  вічне  є...
Любов  і  є!!
Нарешті  —  вас  пробило?

ще  й  час  проб’є.
Пожартував  ти  з  Ким?
час  проб’є.
І  солодко  Бог  піє  —
любить  серце  твоє.
Любить  й  серце  моє.
І  нам  ще  як  в  різні  боки
ще  так  допоки
художник  —  аж  не  журналізм!!!

ще  різні  соки
допоки  —  і
доскоки

7

До  любові  
достукатись
лиш  до  неї
бо  хочуть  
говорити
лілеї

лагідне  літо
лілеї
лебедів  дуги  —
сердечко
із  неї
в  серці
із  неї  —  із  неї

лебеді  —  літо
лілеї!

лебеді  літа
й  лілеї
серцю
із  неї
із  Неї

8

Шедеври  
впадають
в  подивоване  серце  —
зорі  Божі

Автор
землю  
їв  і  дер,
не  впав
земно  задуманий
шедевр!
якщо  не  в  огорожі
церковній  —
все  таки
зорі  Божі

9

Викінчено  —  точно!  —  єдино.
Слава  Христу-Слову!!!
Слава  Україні!!!
Рукою  і  серцем.  
Перед  Успінням.

27.08.2015,  перед  Успінням  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович