Природа наче б то збісилась,
Прорвалось небо ллють дощі.
Б'є град, гримить і навіть злива,
Дерева ломить і кущі.
Залило вулиці водою,
В баюрах м'ячики бульки.
І разом з піснею сумною,
Дощу злякалися пташки.
Лиш різнобарвні парасольки,
Людей від зливи бережуть.
Неподалік хтось тихо ойкнув,
Ось малюка батьки ведуть...
Чи то весна, чи може літо,
Та ні то Вересень гримить.
Розповідає всім відкрито,
Що Осені настала мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751902
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.09.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)