Рожево-олов'яне…

Плачуть  дощами  пелюстки  рожевих  троянд,
Голки  на  стеблах  струмки  розбивають  на  двоє.
Плавиться  олово  ним  у  ножа  рукоять...
Замість  солдатика  стане  частиною  зброіі?

Перш,  ніж  торкнуться  троянди  води  й  кришталю,
Лезо  ножа  їх  позбавить  і  листя,  і  голок...
Стебла  оголені  під  пелюстками  жалю
Ніжно  утішить  в  руці  його  олова  голос.

Десять  рожевих  троянд,  білосніжна  одна  -
Квітка  надії  куща  -  про  життя  полум'яне.
Ніж  на  пелюстках  пливтиме  й  не  знатиме  дна
Й  золотом  стане  сьогодні  життя  олов'яне.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2017
автор: Бойчук Роман