Сатана і вишиванку
Убрав при нагоді.
Краснорічить скрізь від ранку
Масненько в народі.
Витяг всіх чортів із аду
І ще духів мерзких;
І до них Верховну Раду -
Шпигунів імперських.
Сипле вражий син байками.
Ще й лапшу на вуха
Начіпляє з гайдуками.
А народ мій – слуха
Гайдуків, тих іноземних,
Що правду фальшують;
Море діл своїх таємних
Ними же кришують.
Вміють виродки чужинські,
Як народ дурити
Й депутатів властолюбців,
Як корів доїти.
Бо їм хочеться до влади,
І хазяїн тисне.
Що засідання їм, ради!!! –
Роблять все навмисне!
Не встидаються і блудять
Словами й ділами. –
Не на добре народ будять,
Їх брехні, словами.
Що їм рішення, ООНи,
Вільна Україна!
Там у сланцях - міліони!
Родина зміїна!
Замість того, щоб закони
Народу приймати,
Залишили зал Сесійний,
Пішли воювати.
За спиною самозванця
Виродки сховались.
Бо на цього запроданця
В надії поклались.
Соболенки ті зелені
І бурі Ведмеді,
І рогатії Олені,
Лисиці, Семені,
І всі інші, ціле кодло,
Путінська громада.
Стільки років бомки била, -
Зсередини градом.
А тепер заворушилась,
Щоб нас скористати:
Розділити, роз’єднати,
Ворогу продати.
Не ведіться, українці,
Щоб їм помагати:
Незалежну нашу, рідну
Ворогам віддати,
Цим чужинцям, на поталу, –
Й у нас царювати.
Ми ж козацьку честь і славу
Не даймо топтати!
Галина Яхневич.
https://youtu.be/SpznMzxOrUs
https://youtu.be/1lJokesSV-k
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2017
автор: Тріумф