Завдання кожному

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751773

“Хто  той  бородатий  старець,
що  так  гаряче  дискутує,
а  ще  розмахує  руками,
навколо  слухають  і  чують?”

“Чи  ви  не  знаєте  Сократа?
Адже  це  він  там  сперечався?”
Сказали  афіняни  чужоземцям,
які  в  азійське  прибирались.

“Сократ?”  –  зам’ялись  гості,
що  були  вперше  у  Афінах:
"Чим  зайнятий,  яка  причина,
що  обговорювать  повинні?"

Гурт  теревенити  з'явився:
“Каменяр,  та  хаяв  гоподарство,
раби  розбіглись  із  майстерні.”
“З  чого  живе?  Як  заробляє?”

“З  дискусій,  багато  учнів  мав,
навчає  істині:  “Пізнай  себе  сам."
Не  лекції  Сократ  читає,
з  дискусіями  його  час  триває.”

Речей  трьох  в  диспутах  торкались:
як  власні  почуття  у  кулаку  тримати,
як  небезпеки  й  труднощі  здолати,
права  як  і  закони  берегти.

Прості  неначе  запитання,
але  складне  оте  змагання
із  розуму  з  удачею  бува
і  непростими  висновків  слова.

П’єса  написана  Арістофаном,
прем’єри  відбувалася  забава,
бував  там  шарж  і  на  Сократа,
що  мав  би  стрелить  як  гармата.

Голосно  сміявся  сам  Сократ,
недруг  і  заздрісник  не  рад,
нічим  йому  не  допекли,
а  тільки  сміху  досягли.

Не  заспокоїлись  кати:
судом  до  страти  засудили,
лишили  перед  стратою  вночі,
був  тільки  він  на  самоті.

Опівночі  хтось  підійшов,
це  Крітій  –  учень  увійшов,
йому  сказав:  “У  світ  іди  
і  замість  мене  істину  неси!”

Той  келих  довго  ще  стояв,
світало,  півень  заспівав,
Сократ  отруту  з  чаші  пив,
а  свою  справу  нам  лишив!

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752785
20.09.2017.
Віршовано  за  оповіданням  Тараса  Франка
“Сократ  ”  із  збірки  
“У  мандрівці  століть.”
Фотографія  із  інтернету.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752255
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.09.2017
автор: Светлана Борщ