[color="#ff0000"][i]Коли в місячну ніч не спиться (не просто тому, що гарна осінь, а тому що поруч не все гаразд - хворіє донька, чи просто життєві буревії!), - шукаєш спасіння в образах високих і містичних, таких як казковий [b]ЄДИНОРІГ[/b] і задумуєш сокровенне бажання, щоб наші близькі і рідні були [b]ЗДОРОВІ[/b], а країна -[i] МИРНА[/i]!!!
Моя остання збірка, що наразі вкладається, буде мати назву [b]"ТУГА ЗА ЄДИНОРОГОМ". Єдинороги[/b] - ці містичні істоти давніх часів, були символом щастя і гармонії світу. А щоб знайти Єдинорога і задумати заповітне бажання, за легендою Середньовіччя - треба було бути непорочною [b]Дівою[/b], сісти серед галявини в пралітньому лісі під розлогим старезним деревом. Тоді Єдиноріг сам, з власної волі, підійде і покладе тобі на коліна голову.
За знаком Зодіаку я Діва - отож маю шанс задумати бажання...[/i][/color]
З дрімучого лісу на хатній поріг
Прибився у місячну ніч Одноріг.
То дійсність, чи казка?..Чи сон наяву –
Я й досі із тим Однорогом живу!
Тут яблука з гілля зриваються ниць,
Тут падають зорі до отчих криниць –
То жовті – гарячі, то білі, як сніг…
Тут тихе привілля… Бо є Одноріг!
Над Зоряним Небом моєї землі
Летять Однороги великі й малі.
А де заясніє їх чиста хода,
Трояндова квітка з землі пророста.
То квітка – відваги, то квітка – снаги.
То квітка Любові, що рве береги.
То з серця Вкраїни тремкий оберіг –
На чатах людини стоїть Одноріг.
Чи можна збагнути, як руну стару,
Ту Долю людини – Небесну й Земну –
Де крівця зросила земельку святу,
Там зронить сльозу Одноріг нальоту.
Ми – Божая глина, допоки живі,
Тримаймося купно усі на плаві.
І поки із ран наших зела ростуть,
Нам спокій і мир Однороги несуть!
(Зі збірки, що вкладається[b] "Туга за Єдинорогом".[/b] - Львів,2017).
[i][color="#ff0000"]Ілюстрація: Фреска в Палаццо Фарнезе, Рим, можливо робота Доменікіно, 1602 рік. [/color]
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752270
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 26.09.2017
автор: Сіроманка