Зчадівся час —
перечубані дні
феодалами лих,
Чикрижить охиза
райдужіння снив
так завзято…
А світ
зачманів —
зпозасквер,
зпозазим
кати приповзли —
Подзенькують келишки:
«За морок жаскинь»…
— «за свято…»
Тривоги
розгойдують
лодію Лади,
Десь мрії згубились
в липневій зорі.
Горгона ж
в шамана
дим вкрала
для знади…
…а ми —
німі
кобзарі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752294
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.09.2017
автор: *SELENA*