Ishet Zenunim

тиха  ніч.  подихи  снів  її  дотики  
шовковим  сріблом  тонких  павутин  
риси  межею  розпусти  й  еротики  
смертю  відгонить  полин  

смертю  і  пристрасті  трунку  гіркотою  
в  сполохах  блискавок  очі  її  
обрієм.  тиха  ніч.  поять  блекотою  
серця  жагу  солов’ї  

в  ніч  ту  росою  босоніж  покосами  
скину  лахміття  душі  
хвилі  житами  йдуть  срібними  росами  
зблискують  вістря  ножів  

шкіриться  посмішка  лезом  серпованим  
лагідна  й  хтива  краса  
келих  з  Коциту.  ковток.  екзальтований  
обрієм  погляд  гаса  

в  тиші  нічній  смертю  в  пристрасті  вінчані  
снами  тремтячі  вуста  
грона  екстазу  багряні  рвуть.  скінчено.  
сповз  ланцюжок  від  хреста

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752305
Рубрика: Містика
дата надходження 26.09.2017
автор: Андрій Майоров