Ой, мете, мете, мете…
Та не сніг лапатий,
То листів’я золоте
Падає, кошлате…
Осипається із крон
В осінньому парку,
Прикрашає собі трон —
Піднебесну арку.
Ось упав вишневий лист
Вустами додолу,
Поцілунки заплелись —
Тішать землю кволу.
Подарує їй хоч мить
В доторках таємних —
До зими відшелестить
В спогадах приємних. 9/10/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752453
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.09.2017
автор: Lana P.