В місті що назвемо: N(ен)
Жив заможний бізнесмен.
Мав дружину, діточок,
Дім, садок і квітничок.
Ще й рахунок в банку ріс
Та в ребро уперся біс.
Десь за тридев'ять земель
Здибав він струнку Газель.
Гримнула в житті гроза,
Влізла в ту сім'ю Коза.
Рідше все ночує вдома,
Поселив її в хоромах.
Спа, солярій, педикюр,
Одяг тільки від кутюр.
В очі ніжно заглядає
І турботливо питає:
Дівчино моя мила,
Чи ти їла, чи ти пила?
Ой не їла, не пила,
У бутіках не була.
Виглядала у віконце.
Ти пішов - погасло сонце.
Кинув він свою дружину,
На дієту сів рослинну.
Бігати почав із рання.
Знову задає питання:
Дівчино моя люба,
Гріє тебе з норки шуба?
Мерзну! Ще й погано зшили!
Хочу шубку із шиншили.
Ти мене не поважаєш,
На дітей все витрачаєш!
Впали у немилість чада,
А Коза тому і рада.
Вже не ходить більше пішки,
Гострить по салонах ріжки.
Бізнесмен став як ганчірка,
В серці та кишенях дірка.
Тихим голосом в журбі
Каже: Чи вгодив тобі?
Чим вгодить мені міг дід?!
Як почув, то зовсім зблід.
Спала із очей завіса.
Геть! - кричав - Пішла до біса!
І лишились у оселі:
Він та думи невеселі.
Хтозна... вибачить дружина?
Чи поверне доньку й сина?
Міркувати читачу,
Варіантів досхочу...
З Козами хто хвацько скаче,
Цапом ставши гірко плаче.
Джерело натхнення українська народна казка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752598
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 27.09.2017
автор: Ірин Ка