[i][b][color="#c91a1a"] Новгород - Сіверський...
Древність...Слово о полку...
Князі...Гетьмани...Царі...Генсеки...
Президенти... Злі очі...Війна...[/color]
[/b][/i]
[i][b][color="#126e13"]Дорога вниз та вниз...Туди, де брама
Монастиря, що мохом був поріс...
Десь там, за ним - ріка. Ген - ген синіє ліс.
Вертаю часу плин - від Кучми до Адама.
Глянь в цей розлом. Чи то застигла кров,
Чи струхлий шолом в глині червоніє...
Пройшли віки...Не справдились надії
На людський розум. Рвали знов і знов
Слов'янську Землю на шматки княжата,
Котили на сусідів гніву брилу.
Коли ж самим було це не під силу -
Вели ,,поганих'' добивати брата...
Тепер - добили...Давні гречкосії,
Котрі могли і плуг і меч скувати,
Не можуть вже Землі тій раду дати
І туляться... до мачухи - Росії.
Тулились би і далі - та Росія
Подумавши - покинула Союз...
Свій шлях... Та - хижа давня шия!..
Воєнщина... Зелені...Сльози муз...
Стою... Дивлюсь... Родимичі... Древляне...
Що їм було ділити - спільну долю?
Щоб потім в Переяславську неволю
Побігти разом..? Тяжко...Серце в'яне...[/color]
[/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752782
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.09.2017
автор: Янош Бусел