Знову дощ сердито стукає в вікно,
Гонить небо хмари долі полотно.
Плаче і сумує осінь золота,
У садах блукає тихо самота...
Падають додолу груші запашні,
Позвисало гілля низько до землі.
Прокладає осінь свій не легкий шлях,
Зажуривсь сумує вже на гілці птах.
А дощу краплини залили шоссе,
Все таке безбарвне не знайоме все.
Летять бризки мокрі з під колес машин,
Течуть наче ріки струмочки з вершин.
Холод проникає під одежі вже,
Все довкола сіре наче б то чуже.
Заховалось сонце мабуть тихо спить,
На м'яких перинах там де є блакить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752821
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.09.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)