Знову дощ із вітром стукають в вікно,
Тривожачи думки й серце моє заодно.
Сонце ніжно глянуло в душу молоду,
Різнобарвне листячко кружляє в саду.
Іду по листочках, неначе по перині,
А туман лахматий стелиться в долині.
Біля тину калинонька зі мною вітається,
На райдужному листі павутина гойдається.
Бабине літо сумним кур-ли… обізвалося…
На щоці стежинка від сльози зосталася...
Красота осіння, як хмаринка, промайне.
Бистроплинність часу засмучує мене.
Ждатиму з надією на цю щемливу мить,
Швидко роки пролітають та душа не спить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752867
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2017
автор: Веселенька Дачниця