Нагими в світ приходять в Сомалі
І в Англії – прості та королі.
І скільки б дібр не мав ти на столі,
Все лишиш, як підеш за пруг землі.
***
Якщо в нутро пустив ти щось мутне,
Неправда правду у тобі хитне.
Не зволікай, а вимий все дурне,
Допоки зло тебе не проковтне.
***
Не гни калину, не ламай вербу.
Зі світом грай лише у чесну гру.
Чужому списа не точи ребру.
Лише любов дає життя добру.
***
Як друга біль ухопить, запече,
Підстав йому тоді своє плече,
Тягни його із з темності печер
І будеш в царстві Божім паничем.
***
Одне гніздо собі пташина в’є.
Поживу їй Господь щодня дає.
Не клей до рук оте, що не твоє.
Бо за таке нещадно доля б’є.
***
До вирію птахи летять ключем,
Щоб їх зима не стисла обручем.
Як ти ідеш у край чужий з мечем,
Чекай, що торт відплати Бог спече.
***
Якщо в своїй душі ти сієш зло,
Ростиш його, мов дощ і ґрунт зело,
Ним пригощаєш ближніх – то воно
Й тебе поглине, наче ніч, вікно.
***
Не плач, що бідний, білий світ не нудь.
В житті, що можеш, сам собі здобудь.
І сій, і жни, долаючи свій путь.
Людиною у першу чергу будь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752985
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 30.09.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)