В обіймах осені бреду стежками,
Опале листя під ногами шурхотить.
Ряснить калина красна сережками
І озивається в мені любові мить.
Ота весна, коли були щасливі,
Після розлуки довгої з тобою, вдвох.
Лилось кохання у зітхання зливі,
Закарбувалося в душі гаряче:"Ох".
І погляд ще зі сміхом у куточках
Так милих серцю, з іскрою, твоїх очей.
Жадання зустрічі тужать в рядочках,
До тебе линуть із недоспаних ночей.
30.09.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2017
автор: Валентина Ланевич