Як же хочеться мені їсти
То може мені холодильник згристи?
З'їм я все, аж до отвалу,
Стану схожим до овалу!
На диван я упаду
Та напевно встати я не зможу.
А може я не буду худіти,
а лежати, ще краще спати?
І так закічилася моя історія,
Вот така вот хронологія,
Ой не хронологія,
А археологія!
Та яка там археологія,
Це ціла палентологія.
Зовсім я із толку збився,
У ві сні я розгубився.
Тут я і прокинувся,
Та одразу до кухні кинувся.
Бачу тут усе на місці,
Став я спати дальше в тісті!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753166
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 01.10.2017
автор: Славік