Чи заміжня я? Це не так.
Не відчуваю я себе дружиною.
Мені був із неба знак.
Тож будь мені навік самотньою.
Самотність - це мій вирок,
Доля склалась так.
Самотність - це моя стихія.
А чи добре мені жити так?
Самотня йду на вулиці. Світанок,
Роса на стежці завмира.
Виходжу з хати я на ґанок,
Лелеки зграя над гніздом кружля.
А в гніздах тих малеча, дітвора
на божий світ все дивиться спідкоса.
А я дивлюсь на це і серце каже -
Я одна і нікого більш немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753323
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2017
автор: Юліанна Дрозд