Не вистачає часу…
Та кохання…
Якесь в мені безглузде поєднання
Солодких сліз та вкрай гіркого сміху.
Для чого це?
Для кого на потіху
Тих протиріч намішано в мені?
Закреслю знову день в календарі,
Всім розповім, як добре і цікаво
Минає тиждень…
Та ж мені так мало
Насправді треба –
Буть лише собою…
Краплинку щастя в келиху покою.
Але чому собі і я не вірю?
А пташки знову відлетять у вирій,
Мої думки даруючи світам…
І ти про них дізнаєшся…
Десь там…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2017
автор: Наталі Рибальська