https://www.youtube.com/watch?v=FSN7kz_GlR4
Ти забув зачинити ноти...
(бійцю бат. «Донбас» Ігорю Михайлішину)
Ти забув зачинити двері..
Просто, вийшов.. «пока!» ...всміхнувся..
«Повернусь,ти чекай на мене!»-
Вийшов...і ніби світ зітнувся!
Й ніби сонце уже не світить!
Й ніби зорі не ті сьогодні!
Ти забув зачинити вітер...
Все поринуло у безодні....
Й від початку й до скону світу
Нас шмагають вітри щосили
Мерзне в серці спекотне літо,
І карбує нові могили.
Всесвіт поглядом у долонях
Ти прикрив від вогню й розбрату.
Синьо-жовте й червоно-чорне
Твоє небо...за втратою -втрата.
Не забув...не зламалась пісня!
А ти вижив, щоб далі жити!
Тільки музику «До» і «Після»
Став по-своєму
розуміти.
Нескінчена до болю битва
Розділила на «За» і «Проти».
А мелодія -то молитва!
Ти забув зачинити ноти...
Ні...не стримував їх польоту!
©Тетяна Прозорова
З історії: ..."коли він починає грати, здається, що між його пальцями проскакує іскра - так швидко вони рухаються. Грає він без нот - впевнено, не боячись найскладніших пасажів. Я дивлюся на його руки і не можу позбутися думки, що на рукоятках станкового гранатомета вони виглядають так само органічно, як і на чорно-білих клавішах рояля. Сержант Ігор Михайлішін - юрист за освітою, боєць батальйону «Донбас», інструктор по стрілецької і гранатометний справі. Позивний - Піаніст. Взимку 2014 року його грав на морозному Майдані Бетховена і Баха. Потім пішов добровольцем в батальйон «Донбас», воював, в кінці літа 2014 року опинився в самій гущі Іловайського котла. 120 днів провів у полоні. Протягом всієї війни Ігор примудрявся знайти інструмент і хоч трохи пограти. А коли інструменту не було, він представляв його, граючи на невидимих клавішах в повітрі. Але ви помиляєтеся, якщо думаєте, що ця історія про хлопчика з тонкою душею, важко переживає розрив між високим мистецтвом і кривавої військової дійсністю. Це історія воїна. Музика і війна сплелися в ньому воєдино, і між ними немає протиріч. Коли я попросив Ігоря «зіграти мені війну», він виконав повне драматизму і, тим не менш, просочене неймовірною творчою енергією твір Ференца Ліста «Танець смерті». Починається з «церковних» ударів, які лунають подібно спалаху ..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753399
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 02.10.2017
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)