Кошенята закривають оченята,
Рибки також вже затихли у воді,
Вушка вгору - сплять кудлаті цуценята,
Заховавши свої хвостики руді.
І струмок з просоння все тихіш дзюркоче,
Ніби щоб не розбудити береги,
І трава схилилась долі - спати хоче.
Квіти також поховались навкруги.
Навіть хмари відпливають спочивати,
Спить усе, вже дню немає вороття.
На добраніч, моє щастя, пора спати,
Щоб уранці знов продовжити життя.
© Олександр Попроцький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2017
автор: Oleksandr Poprotskyy