А жовтень прохолодою повіяв,
І стіни кам*яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.
Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,
Самотності виконую устав.
Хоч холод лізе, лізе крізь шпарину,
Надія в*ється стрічкою з ключем,
А оптимізм старого клавесина
Розвіює мій сум і тихий щем.
І знов стою, продовжую канони.
Міняє жовтень уміло градус.
І дні минають, дмуть уже мусони,
Пливе до мене твій білий парус.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753481
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)