Нас в кімнаті всього шестеро:
Я, чотири стіни та ніч.
Тиша нам вже за маестро,
А Холод - за теплу піч.
Вони ловлять мене щоночі,
Коли падаю знову і знов,
Зазираючи в нічні очі,
Я не чую жодних розмов.
Ніч не може чогось розказати,
А стіна не може зігріть,
Так хотіла тепло знати...
Так хотіла ще говорить...
Мої ґрати тримає "маестро",
Що із Холодом став пліч-о-плІч,
Нас в кімнаті всього шестеро:
Я, чотири стіни та ніч.
28.04.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2017
автор: Prosto Vilna