- Радий мене чути?
- Ні.
На тому кінці брат засміявся. Фальшиво, але він намагався це приховати. Аніскільки не змінюється. Я глянув на людей Марка. Один з них тягнув іншого на плечах, допоміг сісти на лавочку. Дмитро, той що з травмованою ногою тихо мене кляв. Має право.
- Чув про бабусю Наталі. – сказав Марко. – Жалко її.
- Так. – Я не вірив ні єдиному слову.
Лицемірство в Марка в крові. Я мабуть ловив гав у той момент, коли всі його емоції стали фальшиві. Я б сказав, що він пустив розум в своє серце, відмовився від емоцій, але він просто згнив зсередини. І щоразу я переконуюсь, що процес незворотній.
- Мої люди знайдуть винного і покарають. – навіть по телефону я розумів, що він бреше.
- Відділ з контролю людей з пара-нормальними явищами з власною клінікою, де таких як ми, тримають на психотропних речовинах, в марних спробах докопатись до глибин підсвідомості. І ви зупините того, хто робить вашу роботу, так як би ти хотів її робити.
- Я ніколи не хотів її ТАК робити. Але не все так стається, як я хотів. Все насправді серйозніше ніж здається, Максе. З таким ні ти ні я ще не зустрічались.
- Значить це не просто ще один здібний?
- Таких як він називають дзеркало.
- Ніколи не чув.
- В архівах департаменту знайшов. Матеріалів небагато, але краще ніж нічого.
Рідкісне явище. Якщо я правий, а помиляюсь я рідко, все серйозно.
- Тобто наш висмоктувач душ не зупиниться?
- Наш?
- Ти ж не чекаєш, що я відступлюсь?
Марко промовчав. Він не зміг збагнути, що остаточно переконав мене взятись за справу. Не заради Аліни, Наталії чи ще кого-небудь. Просто по-бісити Марка.
Марко ще щось хотів сказати, але я вже не слухав. Підійшов до його лакеїв. Дмитро тримався за ногу, на лиці читався біль. Ну, бив на совість.
- Скільки вас всього? – поцікавився в другого.
- Так я тобі і сказав!
- Тоді я скажу тобі, а ти передаси іншим. Травмувати вам кінцівки в мої плани не входить, але задоволення таки приносить. Тому наступного сам відвезу в лікарню. Або в морг.
Вони не злякались, але послання я доніс. Тепер Марко пильнуватиме за мною здалеку. Значить мої таємниці в відносній безпеці, а в випадку небезпеки хтось з його людей прийде на допомогу. Марко, сам того не бажаючи, забезпечив мене охороною від того, на кого ми полюємо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2017
автор: Тост