Мав стадо баранів хазяїн,
Пас на полі.
І гарно підгодовував,
Щоб ситі всі були.
А барани росли, жиріли
Краще, як на волі,
З таким хазяїном
Не відали ніякої біди.
І стадо баранів
Все мізкувало по-своєму:
"О, наш хазяїн - це наш бог земний!
О, Алілуя богові моєму!
І слава небесам,
Що в нас він є такий!
Він нам постійно
Стійло прибирає -
Соломки свіжої, м'якої підкладе,
А їсти кожному
Багато накладає
Та й все таке чудове
І смачне.
Він так турбується,
За нас переживає,
Хто занедужає,
То і лікаря покличе в мить.
Ніхто такого доброго
Хазяїна не має,
В якого серце так
За нас баранчиків болить".
Та бідні барани
Не відають, не знають,
Чого хазяїн так
Годує їх усіх,
Чого він бігає,
За всіх переживає, доглядає
Їх бідолах, яка кінцева його ціль.
Та що баран,
Чи знає він щось більше?
Чи може хоче знати
Правду хоч якусь?
Його годують
І це йому є наймиліше,
Тільки не те, що далі буде
І не вісні, а завтра на яву.
І день цей роковий прийшов.
Хазяїн своє стадо
Веде всіх разом
Дружно на забій.
А барани, не відаючи, йдуть,
Підскакуючи радо,
Бо вірять, що хазяїн
Їх веде у дім новий.
У дім новий, ще кращий
Та просторий,
Де сам живе хазяїн
І його сім'я,
І там вони не знатимуть
А ні біди, ні горя,
І буде в них як у хазяїна
Богемне дороге життя.
А він хазяїн знає,
Куди веде, все знає,
А стадо все довірливо
Іде за ним.
Та ось один за одним
Барани зникають,
Заходять в дім,
Та не виходить ні один!
Ось так і ми,
Одягнуті і добре ситі -
За всю історію такого ж щастя не було!
Що приготовлено для нас
У цьому ненажерливому світі,
Як ти гадаєш?
Чи тобі вже не цікаво й все-одно?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753757
Рубрика:
дата надходження 04.10.2017
автор: Алла Стасюк