Я помітив над тим ореолом
Дивні кояться чудеса
Твій животик виводить те коло
Біля мене вже твоя коса
Знепритомнів би, щоб не молитись
Щоб наблизитись ближче до вій
Вона зможе мені підкоритись
Шкіра шовком,-між тисячі змій
Відчуваю той смак соковитий
Ті ікла, той приторний яд
Я увесь павутинням обвитий
Пекло з нею,- не пекло-не сад...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2017
автор: Ольга Ратинська