Тебе без куль вбивають щодень,
Довівши душу до фрустрації,
Ти сам і снайпер і мішень,
Бо власноруч купуєш деградацію,
Мільйони думок ти кидаєш в вогонь,
А творчість обминаєш, - не до часу!
Твоє покликання - встигнути в вагон,
Що довезе тебе нещасного до щастя,
Душі своїй ти ворог, та не суть,
До церкви йдеш, та Бога оминаєш,
Ти лиш поет, а бавишся у суд,
Тому гріха іще одного маєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753942
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.10.2017
автор: Дмитро Лісаєв