Запроси мене на побачення, запроси.
В літо бабине, тепло лагідне, голоси...
Наче сорока років не минулося, не було.
Аж не віриться — сорок літечок відгуло.
Ми з тобою іще закохані, молоді.
І зустрінемось, і обіймемось, як тоді.
Я зберуся, не поспішаючи, так і знай.
Ти на лавочці під годинником почекай.
Кави вип’ємо, вдвох помовчимо про життя.
Звісно шкода, що не придумали вороття,
але спогади... з нами спогади назавжди.
Вже вдягнула я сукню з рюшами, каблуки.
Ось, як в юності, тільки в дзеркало подивлюсь...
І, звичайно, я на побачення запізнюсь.
09.2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2017
автор: Таня Світла