Не дихає час Майдану,
Завмер у осіннім дощі.
Як глянути в очі, мамо?
Вросли ув душі кущі?!
Чом світом лягла безбожність?
Бездушність- без молитов?
І відчай, і біль- лиш схожість,
У хреснім розпятті оков.
Слід крові роки не змили,
Їх знищує скал- шакал,
Де світло і пам'ять жили,
Торкнувся диявол- вандал.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753969
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.10.2017
автор: Леся Утриско