Я все ще тут перебуваю…ти напишеш
Мені так бажані листи, що не почав і досі ?
Несказані слова зіллються в вірші,
Не відгукнеться смутком літо,поки осінь
Не втратила для нас піднесеного стану,
Коли прозорим сенс стає поміж рядків.
І поки все можливо: бажану й неждану
Мене довершиш у собі – як ти хотів.
Відправ листа, як посилання мрій і болю,
З’єднай крізь час, ти зможеш це, я знаю.
І в n –ному житті , як виявлення долі,
Прийде любов, що втратив ти , а я шукаю.
Тоді картатимем себе не так , мабуть,
За те, що разом ми ніколи не зустріли
Удвох бентежну пору, як сади цвітуть
І я у пристрасті тобі не шепотіла: «милий»
Та ми давно поєднані десятками рядків -
Відчинить наша спільна осінь вічні брами.
Почни, прошу тебе, з хвилюючих листів.
Продовжуй шлях, задуманий не нами.
© Олена Зінченко 3-6 жовтня 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2017
автор: Zinthenko Olena