Міхась Ковиль, Солодкий сум


Завії  дум...
Солодкий  сум...
І  розпач  існування...
Куди  не  йду,
Туди  й  несу
Священний  дар  –  кохання.

Не  я  один
Його  зустрів,
Не  я  один  щасливий...
Зійди,  зійди,
О,  дар  Богів,
На  серць  нечулих  ниви!

Вогнем  святим
Спали  жорству
Безжальності  і  злості;
Засій  затим,
Збери  врожай,
Розвій  за  вітром  ості!

Завії  дум...
Солодкий  сум...
І  розпач  існування...
Куди  не  йду,
Туди  й  несу
Священний  дар  –  кохання.

Міхась  Кавыль    
Салодкі  сум  

Завеі  дум...  
Салодкі  сум...  
І  роспач  існаваньня...  
Куды  ні  йду‚  
З  сабой  нясу  
Дар  сьвяты  -  каханьне.  
 
Ня  я  адзін  
Нясу  яго‚  
Ня  я  адзін‚  шчасьлівы...  
Зыйдзі‚  зыйдзі‚  
О‚  дар  Багоў‚  
На  сэрцаў  чорствых  нівы!  
 
Сьвятым  агнём  
Спалі  жарству  
Бязьлітасьці  і  злосьці;  
Засей  зярнё‚  
Зьбяры  жніво‚  
Разьвей  па  ветру  восьці!  
 
Завеі  дум...  
Салодкі  сум...  
І  роспач  існаваньня...  
Куды  ні  йду‚  
З  сабой  нясу  
Дар  сьвяты  -  каханьне.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754073
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 06.10.2017
автор: Валерій Яковчук