Міхась Ковиль, Куди іти


Куди  іти?  Кому  в  вікно  постукать?
Відчинить  хто  і  хто  простягне  руки,
Так,  як  було  це  роки  три  назад?

Ось  тут  колись  стояла  наша  хата,
А  тут  гуляв  я  часто  з  меншим  братом,
І  нам  шумів  густий  зелений  сад...

Нема,  нема  ні  саду,  ані  хати:
До  тріски  вся  розтягнута,  побрата...
В  далекий  край  пішов  мій  менший  брат.

А  батько  де?  Де  сестри,  рідна  мати?
Пішли  давно  в  чужій  землі  лежати
І  їх  тепер  добудишся  навряд.

Куди  іти?  Кому  в  вікно  постукать?
Відчинить  хто  і  хто  простягне  руки,
Так,  як  було  це  роки  три  назад?

Міхась  Кавыль    
Куды  ісьці  

Куды  ісьці?  Каму  ў  вакно  пастукаць?  
Хто  мне  адчыніць  і  працягне  рукі‚  
Як  тры  гады  было  таму  назад?  
 
Вось  тут  калісь  стаяла  наша  хата‚  
А  тут  гуляў  я  часта  зь  меншым  братам‚  
І  нам  шумеў  густы  зялёны  сад...  
 
Няма‚  няма  ні  саду‚  а  ні  хаты:  
Да  трэскі  ўсё  расьцягнута‚  пакрата...  
У  далёкі  край  пайшоў  мой  меньшы  брат.  
 
А  бацька  дзе?  А  сёстры‚  а  матуля?
Даўно  яны  ў  чужой  зямлі  паснулі  
І  іх  цяпер  дабудзісься  наўрад.  
 
Куды  ісьці?  Каму  ў  вакно  пастукаць?  
Хто  мне  адчыніць  і  працягне  рукі‚  
Як  тры  гады  было  таму  назад?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754099
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 07.10.2017
автор: Валерій Яковчук