Люблю з тобою посидіти
І їсти тістечка смачні,
Та довго-довго говорити
Про справи наші гомінкі.
Багато що нам є сказати,
Коли заварюється чай,
Думками десь у світ ниряти,
Чи в давній спогад, зазвичай.
І хоч за вікнами стемніло
І віє холодом зима,
А на душі так тепло й світло
І не встається з-за стола.
Так хочеться, щоб вечір тихий
Ще в темну ніч не перебіг
І чайничок свистів мов дикий
І від розмови відірвать не міг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754114
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2017
автор: Алла Стасюк