Пройдеш повз – не зачепиш і доторком,
Лиш вправляєш зазубрини-вивихи?
А я в лялечку кутаюсь коконом,
Не нап’юся словами і видихом.
У зіницях вуглинки-окалини
Так нестримно жадають поглинути?
Краще бути Ікаром і спаленим,
Аніж листям, вітрами покинутим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2017
автор: Оксана Дністран