Чи бачили ви, як риба, що потрапила на берег, бореться за життя?
Дрібне бездумне створіння б‘ється об землю, пружинно вигинає хребет, смикається до останнього удару серця, до останнього подиху змагається зі смертю.
Чи знає вона, що таке любов? розчарування? приреченість? зневіра?
Холоднокровність.
Чому ж тоді кити, велети того самого середовища, повелителі океанів, володарі співу, що здіймає хвилі, викидаються на сушу?
Чому жадають загибелі?
Що їх вабить тут?
Що лякає там?
Самотність?
Тіснота?
Холод?
Тепло?
Чистота?
Бруд?
Шум?
Тиша?
Що?
Що примушує китів свідомо йти на загибель?
Гаряче серце, що здатне розділяти тепло та холод.
Хочу бути рибою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2017
автор: Серафима Пант