Коли на серці виють вітри,
коли нікого не хочеш чути,
всі думки до ладу збери,
кардинально зміни маршрути.
І згадай мене якось,між іншим,
я обіцяю,що буду в усіх перехожих,
і всі церемонії ми облишим.
Буду у слові кожної пісні,
у кожному етапі незавершених місій.
Тільки я знаю,де в тебе болить,
тільки я знаю,як тебе лікувати.
захищу від усіх лихоліть,
від мене не вдасться свій біль маскувати.
Як не захочеш нікого бачити,
залиш усе і до мене прийди.
нарешті зможем усе пробачити,
приходь,коли привід не зможеш знайти.
Наллємо вина і будемо просто мовчати,
бо сказали вже надто багато.
приходь і ми будем світанок стрічати
і казати,що доля проклята.
Я чекатиму тебе у зливи полудневі,
у місячну ніч загадкову.
і у жахливі бурі грудневі
ти опинишся біля моїх дверей випадково
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2017
автор: Кароліна