******
Київ. Ранок. Сльота осіння.
У вуалі дощів - Дніпро.
Зойки потягів - голосіння
Понад міст - із пащек метро.
Жінка в потязі - заспівала,
Простувала крізь натовп - повз...
"Чорнобривці" оті гучали
Відчайдушним сигналом SOS.
Батько Київ. Сльота осіння.
Стугонить 21-й вік.
Із непам'яті - воскресіння:
То давно було - не торік...
Десь із юності спогад стисне
І спливе, як перлистий дощ:
Золотава імла над містом,
Велелюдних гучання площ...
Та осіння каштанів казка,
Той Шевченків стрімкий бульвар,
Гладіолусів горда ласка,
Барв і запахів карнавал...
І Дніпро тятивою ляже,
Буйногривисто-молодий:
Пектораль золотавих пляжів -
У лещатах мостів стальних...
Віідбурунилось, відсіяло,
Разом з юністю відійшло...
Жінка в потязі все співала -
Місто в сіру імлу пливло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754392
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.10.2017
автор: Світла (Імашева Світлана)