Сонце вигляне з за хмари .
Сонце вигляне з за хмари .
Повтікають всі примари .
Поміняєм «злиднів код»
Оживе Тоді Народ .
Жовте Сонце в небеса .
Це Божественна краса.
Синє Море до землі.
Щоб Зажити у Добрі.
Український бо Народ.
Помилково вибрав Код.
Синє небо – до Дощу.
Сонце – до Землі спущу.
Ніби все це небилиця …
НЕ РОСТЕ В ДОЩІ ПШЕНИЦЯ.
Як би дощ не поливав.
Змоклий колос – тай зівяв.
У житті – Один Закон.
Він не казка забобон .
Якщо Хочеш Процвітати .
Треба Бога Прославляти .
Колір Бога – Сонця цвіт.
Хто без Бога – там є гніт.
Жовте Соцне – це до Неба.
А Водиці – Землю треба .
Бо Водиця на Землі.
Щоб Зажити у Добрі .
Ну а Сонце в Небеса .
От тоді – Життя Краса.
Щоб Країні Розквітати .
Колір Стягу – тре міняти.
Жовтий треба в Небеса.
По Землі – Тече Вода.
Зверху Жовтий.
Знизу Синій.
В Процвітаючій Країні .
Автор Підгірний Володимир 06.10.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2017
автор: Мировий