Дивлюсь, берізка за вікном
Ще та, в соку живильнім, діва.
Хоч Жовтень вправно рукавом
Уже направо і наліво
Вихлюпує (й не без снаги!)
Даровані (для праці!) фарби.
Не зачіпає береги
Річок, озер; зелені скарби
Долин іще не гне, не мне,
Не вимальовує у жовте.
Та їх ця участь не мине,
І їм відкриє силу Жовтень.
Ітимуть затяжні дощі.
Надіятись на інше – всує.
В корі дерев заснуть хрущі.
В повітрі листя завальсує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754533
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.10.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)