хтось на небі п'є чай із осіннього листя
і заварку скида уночі попід мерзлі бордюри,
за останні кущі хризантем у саду помолись ти,
щоб страждали не надто у передзимових тортурах
хтось умочує липові крони в розплавлене золото,
як набухлі тіла полуниць в шоколадне фондю,
походи-но за мене хоч трохи по колу ти -
не дарма ж я і пізньої осені тебе люблю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2017
автор: Wiggily