Я в Осені запитую:
"Чому така сумна?"
Волосся їй розчісую,
Золотаве, як вона.
Та Осінь все вслухалася:
Про що це знову я?
Вона аж здивувалася:
"І звідки ти взяла?"
У вічі мені вп'ялася,
Мене всю пройняла,
І довго все вдивлялася,
Неначе щось знайшла:
Кохання нерозділене, чи смуток і жагу;
Тернисту путь життєвую, чи вічную тугу?
Тоді вона все зважила:
Глибокий погляд мій.
Відразу ж зауважила:
"Твій шлях - це, ніби, мій!"
10. 10. 2011 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754551
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.10.2017
автор: Олен вчитель