Довкола плаче золотаво-юна осінь -
По крихті роздала усі плоди-щедроти,
Розпорошила по лісах тепло між сосен
Без роздумів, що станеться із нею потім.
Святково одяглася у найкращі шати,
Милується світлинами в озернім плесі.
Красу їй доведеться на порозі зняти
І в зиму йти у тім, у чім прийдеться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2017
автор: Оксана Дністран