паперовими думаю мріями,
розмальовую власні шляхи
з гобеленами, стислими стінами
не протягуючи руки.
я влаштовую цілі і здійснюю,
не ховаю вже своїх думок.
вже міцною я стала і сильною,
не боюся своїх помилок.
вже я скинула камінь з образами,
відпустила болючих химер...
не погоджуюся з наказами!
режисер я для себе тепер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2017
автор: Otmyna Oknezhka