Тече вода, тече бистра, тече куди знає.
Тече вода по долині гори оминає.
Пригортає малі ріки й веселі струмочки.
То її рідненькі діти - доньки та синочки.
Розкажи ти мені, річко, що будеш робити
Як зненацька твою долю греблею закрити?
Або раптом мур постане крутою стіною
Що то будеш діяти разом з родиною?
А ми разом зберемося усій родиною
Змиємо ту греблю кляту ранньою весною.
А у мурі знайдемо ми не одну щілину
Та й потроху проллємося кожен поодині
Протечемо наскрізь мури, та й зіллємось разом
І річкою веселою станемо одразу.
Далі разом потечемо через чисте поле.
Потечемо, попливемо до самого моря.
12.09.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754749
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2017
автор: Євгеній Рослик